Стара фортеця, води чисті...
Живе слов'янський берег мій!
Пробіг експрес у передмісті
І щез у димці голубій.
Там даль скриває за собою
Причал і яхти на воді.
А тут шумить і пахне хвоя
На п'ятдесятій широті.
Останній окрик журавлиний
Затих в поліському краю.
Потяг на захід вечір синій
Завісу зоряну свою.
Але горять вогні у домі,
Де пробігає в темноті
Меридіан мій, двадцять сьомий,
По п'ятдесятій широті.
Що вранці ляже перед нами -
Туман, чи промені згори?
Веселка, іній і світанок
Приносять різні кольори.
Зелені крони на бульварі
Розпише осінь в золоті...
Проходить час, проходять пари
По п'ятдесятій широті.
Нас крутить в космосі невпинно
Планета наша голуба.
Летить містечко України,
Шумлять в околиці хліба.
Іде на всіх координатах
Усе по кругу у житті.
Будують хатку дошкільнята
На п'ятдесятій широті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2021
автор: Леонід Луговий