Сніг лягає ніжно на поверхню сіру.
Своєю чистотою закриває все брудне.
І люди є такі, що люблять зиму,
Вбачаючи у ній не лиш тяжке одне.
Ті люди щиро раді снігу й білизні,
Ховаючи в кишені змерзлі руки.
Вони хороше бачать, вдячні доброті,
Знаючи що з білим поруч чорні смуги.
Вони кохають без докорів за неідеальне,
Бо душу знають і себе, й життя реальне.
Бо знають що під білим снігом сіре.
А сіре - це пакосних дощів, осінніх діло.
І темне часто - це від болю рани.
Під небом де безгрішний хто?
Сніг ніжно падає на землю сіру
Щоб навесні все в барвах розцвіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2021
автор: Оксана Бугрим