Русалка сонет



Стоходом*  лине  місяць  вповні,

занурюючи  в  срібні  сни

прозорі  річкові  безодні

і  водорості  з  глибини.


М`якого  дна  ти  досягни.

Все  що  було  напередодні

забудь  наза̀вжди  і  засни  –

хай  будуть  сни  твої  холодні.


По  місячній  тонкій  струні

у  невідомій  стороні

тектимеш  біля  ніг  у  нього.


Туманом  докору  німого,

нагадуватимеш  йому,

що  залишив  тебе  саму.


*Стохід  –  річка  на  Волині

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2021
автор: Анатолій Костенюк