Вікно, що розбите на тисячі фото,
Десь там потмяніло від старих світлин.
Сьогодні той день, що зветься субота
І час, коли хочеться будь-яких змін.
Щоденно нас кличе майбутнє до себе,
Ще мить і в минулом залишився час,
Так що ж з нами було, коли вже не треба
І що з нами буде у призмі прикрас.
Шукаємо ми, чекаєм від долі
Життя, щоб щасливими бути завжди.
Забувши про те, що стосується болю,
І щастя від ран залишає сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2021
автор: Udzhin1984