Іра – дівчина розумна,
Завжди в науці, роботі,
Не робить вчинків бездумних
На зрілім долі звороті…
Народжена на Поділлі,
Освіту, зовнішність має,
Тож бабця Галя весілля
Невпинно її чекає…
Бо в рід Клопотовських,- чемна,
На бабцю з дитинства схожа,
Привітна та безпроблемна,
Сама рішати все може…
А мати та бабця Люда
Не змушують поспішати,
Як Бог дасть долю,- так буде,
Ще вспіє жінкою стати…
Свій біля моря не марно,
Малює світ аквареллю,
Бо зараз лікарка гарна
Вже дуже схожа с моделлю…
У вчинках всіх,- неповторна,
Пестощів геть не сприймає,
З розсудом – щира моторна,
Завжди свій намір тримає…
І за сестрою, що старша,
Більш трепетна, знать Тетяна,
З любов’ю крокує маршем,
Скрізь така сама бажана…
Нічого, що так далеко
Від міста до Новограда-
Волинського, тож лелека
Приносить вісті,- їм рада…
Саме від матері, тата,
Ясна променистість личить,
Де шлях життя,- з міццю шати
Ті з переможністю двічі…
А взагалі інтереси,
Ідеї її, надії,
Зв’язані з містом Одеси,
Як і майбутні всі мрії…
Малюю нову картину,
Де інтерес не типовий,
Там бачу нашу Ірину,
Вона,- справжній лікар військовий…
Злетний каскад, фаєр шоу,
Сяйво весільного балу,
Де наречена чудова
Поруч з своїм генералом…
У цей новий рік Іринці,-
Добробут з щастем в квартирі,-
Кращі дари на ялинці
У злагоді, добрім мирі!
27.12.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2021
автор: Єгорова Олена Михайлівна