Знадвору Гнатова жона вернулася до печі
і запримітила вона – дід захмелів надвечір.
Як скельце виглядав вар’ят іще після обіду…
Угледів макогона Гнат і їй таке повідав.
Сьогодні баню натопив, змивать років пилюку,
а перед тим води попив, щоб не схопити глюка.
У нормі водяний баланс стараюся тримати,
аби не дати навіть шанс облудниці кирпатій…
Прогрів славетно я кістяк, попарив пузо, крижі,
по інших ще пройшов місцях – уже пора й на лижі.
На ноги скочив юнаком, та знову на полицю
зненацька гепнув клумаком – далась взнаки водиця!
За пів години дочвалав урешті до буфета
і розбиратися почав, у чому суть секрету.
Ковтнув і раптом, от біда, яка страшна помилка!
У пляшці з написом «Вода» – ховалася горілка…
27,28.12.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2021
автор: Олександр Мачула