Як довго…

Даруйте,  що  без  презентації,
Де  зустрічі,  палкі  овації,
Бо  карантинна  заборона
Закрила  спілкування  лоно…

Привчають  нас  до  адаптації
З  обов’язком  тим,-  вакцинації,-
Так  все  вирішують  у  Раді,-
Знать  розквіту  шляхам  не  раді…

Панує  та  дискримінація,
Страждає  українська  нація,-
Не  стверджується,  не  гордиться,
Зі  страхом,  як  чогось  боїться…

Хоч  і  позаду  вже  люстрація,-
Відчутна  хибка  деградація,-
Народ  без  голосу  та  права,
Бо  згинула  минула  слава…

Повсюди  –  реабілітація
Та  безпросвітна  еміграція,
З  надією  відчути  вірність,
Де  домінуюча  покірність…

Складна  життєва  ситуація,
А  в  ній,-  одна  дезінформація,
Все  ближче  з  кожним  днем  до  виру,
У  різних  вірусах,  без  миру…

Як  довго  буде  ще  руйнація,
Повернеться  цивілізація,
Де  заходи  ті  феєричні,
Чи  існувати  так  повічно…
29.12.2021р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2021
автор: Єгорова Олена Михайлівна