А роки, наче сніг, все летять і летять,
Як ті коні гарячі на волі.
Десь далеко в степу копитами дзвенять,
Замітають сліди сивочолі.
Приспів:
Все частіше спокою думки не дають,
У дитинство де батько і мати.
Незбагненну любов знову в серденько ллють,
Їх не хочу і в сні нізащо полишати.
*
Роки щемом в душі, як нитки в полотні,
Невблаганного часу в полоні.
І святкові були ви… були у будні,
І солодкі були і солоні.
Приспів:
Янгол білий у хмари підняв на крило,
Засвітилися сріблом гаї і левади.
В сивій пам’яті дивом село ожило,
Під Різдво загорілись в хатинах лампади.
*
Ой, ви роки мої, ви мої спориші,
Що зі мною у радощах й горі.
Покривали у спеку… у спрагах дощі,
Ясени ви мої сизокорі.
Приспів:
Наче хмарка легка, поряд з вами лечу,
Усе ближче і ближче до рідної хати.
Творець певно руками тримає свічу,
Вже з гніздечка не хочу назад повертати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2021
автор: Волиняка