Не діячі, ра.от.рговці… - зв.рі ви парш.ві,
Ви просто замітаєте сліди.
Фальшиві геть.ани ви – вип.одки пліш.ві,
Чуже нестерпне сім’я лободи.
Злочинців, як на безневинних можна обміняти,
Це ж скільки моїй Вкраїні хрестів?
Дали зелене світло можуть знову нас вбивати,
Прийме ж болото… суддів і ментів.
Орди ісходу… Властні й самі вихідці оттуда,
П’ють кр.вцю нашу в.р.дки тіней.
Мару вселила в теплі наші хатоньки приблуда,
Усе продумав с.чий і .д.й.
В безмежжі розлилось по світу наше горе,
Болючим криком вихлюпнулось з ран.
Та ми лукаві ю.и не забули вам голодомори,
Розчинить вас… непрощений Майдан!
І все дарма, подавитесь бабельцем і землею,
За вбивства, війни, зло і геноцид.
Якщо й залишить вас Творець у нас - сви.ею,
Щоб не плодились всиплем… стрептоцид.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2021
автор: Волиняка