Я упаду зіронькою з неба

...Я  упаду  зіронькою  з  неба-
Ти  поклич  мене,  як  є  потреба.
Я  тебе  на  відстані  почую,
Руку  простягни  -  її  відчую...
Я  відчую  стукіт  твого  серця,
Біль  душі  крізь  Всесвіту  люстерця,
І  до  тебе  зіронькою  впаду-
Ти  знайдеш  в  мені  свою  розраду...
І  хай  твою  душу  не  бентежить
Темна  ніч,  що  сумніви  мережить,
Відстань,  час  ,нездійснені  бажання,
Ти  поклич...я  прийду  без  вагання
І  твоєю  зіронькою  стану-
Я  тебе  любить  не  перестану...
Ти  знайди  мене  на  перехрестях  долі
Всупереч  якійсь  недобрій  волі,
І  назад,  прошу,  не  оглядайся,
Кликати  всім  серцем  намагайся...
Я  тебе  чекаю...я  почую-
Душу  від  самотності  врятую...
Ти  поклич,  як  є  душі  потреба,
Я  -  твоя  частинка,  та,  що  з  неба...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2021
автор: Зінаїда Супрович