lunacy повернувся зі своїм собакою,
зі своєю вудкою й зі своєю вербовою дудкою.
він мав велику прощу: 10 років
просидів в курнику.
він висів там на бантині з сигарою в зубах,
і лиш знайомі зорі зазирали до нього в віконце.
тепер він вбирається в сивий туман,
а замість хліба може їсти каміння та пісок.
bizarre вбито в шухляді для постільної білизни.
його капелюх з головою намагається відірватися
від килимка зі шкури горили біля його дивана;
його напій отруєно його ж-таки власним коханням.
в бензиновій веселці, що на поверхні калюжі,
могло причаїтися дуже глибоке безумство.
тут його нам представляли як світило психіятрії
в проєкції на майбутнє. коротко, що він зробив:
він розмазав картину здоров'я
людей, що як мильні бульбашки,
тоді, коли ця пацієнтка, блискавка,
намагалася нам пояснити свою сонцеоку проблему.
наша скромність не робить висновків, та безперечне одне:
ці ділові дзеркала, ці калюжі гендлярського світу,
відображають не наші економічні явища,
а циклопічні шторми бізнесового моря венери
lunacy's back, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=WIVyeFcImkU
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2021
автор: mayadeva