Кров Твоя омила від гріхів,
І тепер чистіший я за сніг,
Що у полі, в лісі, вздовж шляхів
Ковдрою напередодні ліг.
Збережу ту святість, що Ти дав,
То для мене найцінніший дар,
А як пам’ять — ймення Святослав.
Хай же святості не згасне жар!
18-19 жовтня 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2021
автор: Ти-2