З Атлантики дощить.
А кожна крапля — мить,
А кожна крапля філософськи повна.
У пам’ять запишу,
Назавжди залишу
Краплиночки і чисті, і любовні.
Мелодію дощу
До себе я пущу,
У пущу мрій, де тихо і знайомо.
Нехай я зараз тут,
Де сотні-сотні пут,
Але з дощем насправді я удома.
16 вересня 2010, 9 лютого 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2021
автор: Ти-2