Ніч зоряниться ще й серпик там Місяця
Шляхом Молочним пливуть,
Думи сердечні від споминів гріються,
В відблисках небо мов ртуть.
Інеєм вкрилися віти зморожені –
Все під кришталем снігів,
А під льодами десь плавають окуні,
Щук уникаючи гнів.
Часом з-за обрію мріє дзвіночків дзвін,
В санках з оленями Дід –
Саме Мороз та Снігурка лісочками,
Рік Новий стрінув щоб світ!
29.12.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2021
автор: Променистий менестрель