Ой у полі, в полі жита колосяться,
А рудій дівчині хотілося щастя,
Бродила по полю ромашки всміхались,
Вітрець хвилювався, трави прихилялись.
В узліссі пташина дзвінко щебетала,
Уздріла дівчину, радісно вітала,
Ти ж така красуня.. як сонце ясненьке,
Як безхмарне небо, личенько гарненьке.
Збери букет квітів, по садку пройдися,
Близесенько зовсім, старенька криниця,
В ній свята водиця. Козак поспішає,
Тож додому їде, спрагу відчуває.
Поворкуй голубкою, водиці подай,
І собі відразу, бажання загадай,
Чаруючі очі – блакитні небеса,
Козак вже й всміхнувся –Лиш ти моє життя.
Бо ж, як колосок, що мене врятує,
Бог на небі знає, він мене почує,
Ніжно приласкаєш, а ще й нагодуєш,
Вмієш приголубить, знай не пошкодуєш.
Тож підемо люба, по одній стежині,
Най лунають всюди, пісні журавлинні,
Нам щастя бажають, разом вік прожити,
Удвох повік будем, життям дорожити.
06.08.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2021
автор: Ніна Незламна