Під танець невблаганної хуртечі

Під  танець  невблаганної  хуртечі
Зима  трясе  узлісся,  
          мов  мечем,
                січе  галузи,  
Сіє  холоднечу
У  тихий  двір,  заснулий  під  плащем
З  живої  плоті  снігу.
А  надвечір
Із  трепетом  крізь  шибку  підглядає,
Як  маже  свої  розімлілі  плечі
Свіча  медова  золотим  плачем,
І  м'якне  воском,  скрапує  в  долоні
Розталим  недописаним  віршем.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2021
автор: vero.ronica