Злочинці взимку викрали шолом
Самого Олександра Македонського.
В Середній Азії злодійство це було –
Доцента слід бандитський знають, ось кого!
Він у в’язниці. Віднайти «общак»
Гримують «ватажком» Євгена Трошкіна.
Він «втратив» пам’ять і шукає артефакт –
Косий і Хмир за золото стривожені.
Курйози. Жарти. Серпантин пригод.
Проснулась совість злодіїв за втраченим –
І вже знешкоджені Доцент й «двійник» його:
«Чим більше їх здамо, то буде краще нам!»
За душу кульмінація бере –
Шолом над головою у професора,
Приїзд міліції… Сан Санича арешт…
Грабіжники, що вчителем «обтесані»…
Не розуміють ні Косий, ні Хмир,
Ні славний та смішний Алібабаєвич,
Що стали знову добрими людьми,
Тому ніхто їх більше не займає вже.
Із Трошкіна зняли перуку й грим,
Іде назустріч він до співучасників,
Які кричать: «Доцента хтось побрив!»
Цей фільм дасть фору гумором сучасним всім.
Дивуюся акторській справжній грі –
А 22-й входить у величності.
Здоров’я, настрою, добра на цілий рік,
Нехай здійсняться мрії новорічні всі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2021
автор: Білоозерянська Чайка