Я засинаю з усмішкою на обличчі.
Ти уявляєш!? З усмішкою... Не у горі...
Текли сльозами місяці, немов сторіччя,
І врешті розчинилися у Чорнім морі.
По суті я відкрита й зрозуміла книга.
В ній кілька глав до крові шкрябані тобою.
Ти ненавмисно. Я прийняв це... Скресла крига!
Що ж... Дякую за те, що не була зі мною.
Казали добрі друзі різними словами,
Що ти поезії не варта... Та я сам
Довіку вдячний за дорогоцінні шрами.
Сліди випробувань ідуть чоловікам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2021
автор: Сова