ЯКЩО ВПАДУ НА КОЛІНА
Якщо я впаду на коліна
Tо перед Богом і батьками.
Життя штовхає, як з трампліна
І підносить нас небесами.
О, не кажи, що ти є мудрець!
І знаєш, яку путь життя обрати.
Дурко вигострить ніж до сердець,
щоб в спину удару завдати.
Як забракне в грудях повітря
Впадеш безпомічний, безсилий.
Будеш шукати боже світло
Небесного Отця, щоб дав сили.
Не кидай, у сліпця каміння!
Бо цей тягар візьмеш на плечі.
Знаєш, прийде пізно прозріння
Замерзне душа від хуртечі.
Не ламай, пташці крила в політ
І не підпалюй полум'ям жар.
A кожен перед Богом дасть звіт
Будь, лицар долі... а не бунтар.
Верх, дном поверне все недоля
Життя, навчить цей світ любити.
Будь, господарем... корись, долі
Вчись, працюй, щоб добре жити.
Якби кожен знав де він впаде
То він постелив би перину.
Пливемо куди човен несе
Іди, до мети... долай вершину.
В житті є будні й свято
Не кожен день Різдво i паска.
Треба думати, працювати...
Щоб заслужити божу ласку.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2022
автор: Чайківчанка