Зродим мову свою солов’їну,
Що від Дону до синіх Карпат.
В бою ляжем в лихую годину,
Повернемо кордони назад.
І повернеться спокій у хату,
Пісня буде у хаті звучать.
Хоч нелегко на фронті солдату
Бо снаряди щодня гомонять.
Кольори наші жовті і сині.
Не зламають нас орди Москви.
Бережи нас Всевишній - єдиний,
України ми дочки й сини.
День освятиться в просторі синім,
Гряне Світло з обох берегів.
І запалить вогонь в Україні.
І позбудимось вщент ворогів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2022
автор: Волиняка