Спустилася на землю мряка -
На доли, гори, ліс, поля.
Затихнув вітер-забіяка.
В обценьках стиснута земля,
Не ворушилась у предтечі.
Дерев холодних голі плечі
Трималися з останніх сил -
Підперли рік старий від втечі,
Щоб не утік за небосхил -
Мабуть, боялись порожнечі.
Коли з'явився сонцепромінь -
Зникала поступово мла -
Так рік старий залишив спомин,
А темна нічка, як зола,
Начаклувала дивні речі -
В обіймах стріла новоріччя,
Опівночі - і не спроста
Цілунок твій, з приходом січня,
У мене сяяв на вустах...
Слова були тут недоречні. 1.01.22
*Моя світлина - 31.12.21.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2022
автор: Lana P.