Я ПРОШУ, ПОВЕРНИСЬ!

Я  ПРОШУ  ПОВЕРНИСЬ!
Я  прошу,  повернись...  подивись,  в  очі!
Щоб  потонути  в  океані  любові.
О  скажи,  чому  душа  кровоточить?...
i  cерденько  б'ється  немов  птах  в  неволі.
Я  без  тебе,  як  жовтий  лист  згораю́
І  в  журбі  минають  мої  дні  за  днями.  
Ми,  були  з  тобою  за  крок  до  раю
Чому  мете  зима  білими  снігами?...
Ти,  пішла  і  не  сказавши  ні  слова
Полетіла  лелекою  в  чужі  світи.
А  любов,  це  ніжність,  ласкава  мова...
І  до  серця  будує  зоряні  мости.
Прости,  що  для  щастя  тебе  не  зберіг!
Ми  розійшлись  немов  у  морі  кораблі.
Любов,  це  храм  святий  душі  оберіг
Плаче  небо  дощами  й  ллє  сум  жалі.
Тихо  падає  сніг  на  твої  сліди
І  в  душі  зима...  заметіль,  хуртовина.
Знаєш,    один  тільки  раз  цвітуть  сади  
Як  любов  солодка  ягода  малина.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2022
автор: Чайківчанка