Серед ночі порвало всі хмари похмуро- плаксиві
Вітер стукав гіллям, на криниці цеберком звонив,
А на ранок посипало промені з ясної сині,
І повіяло духом іще не близької весни.
Сонце залишки сірих клубків розплело- розсотало,
Тільки ниток від них понад обрієм димні сліди.
На газон мій смарагдовим оком весна завітала
І застигла здивовано- хто її кликав сюди?
Ще учора лежали де- інде сліди витинанок -
Білий ватман порізало геть новорічним дощем.
І неждано ось так засіяв по веснЯному ранок,
Від зимової сніжної казки залишився щем.
Знову нас не втішають січневі прогнози плюсами,
Тільки іноді трохи морозом нічним забренить.
А збентежене птаство розбавило день голосами
Ніби й справді побачило сонячний слід до весни.
,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2022
автор: Lesya Lesya