Зимова казка. Станція Хмельницький.
У рукавичці пальці обнялись,
Блищить сніжок, мов одяг херувимський
І свідки – зорі, майже, як колись.
Іду у юність, затаївши подих.
Так сніг рипить, як та охриплість струн.
Там рік Новий, немов дитинка ходить
Та п’ють гірлянди келихами струм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2022
автор: Шостацька Людмила