Згадалося…
Вишневий цвітопад
У сонячно-зеленому оркестрі…
Ми йшли тоді юрбою на парад,
Коли тебе стрів…
Ввижалося,
Що щастя у руці…
Твойого серця чув нерівний стукіт,
Що наших душ горіли папірці
В любові вкупі.
Мовчалося…
У плетиві думок
Вустам за свідка вечір був самотній
І незліченність заздрісних зірок
Небес безодні…
Творилося
Експромтами життя,
Травнева юність, холодом убога,
І ми з тобою, аж до забуття
Без зла-тривоги.
18.03.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2022
автор: Ти-2