очей лукавих блякла мілина_
відлуння тиші чутимеш допоки
вуаллю сірою вкриватиме зима
строкаті докази соромного оброку_
>
наріжні камені ілюзій та надій_
нічийний крик в осиротіле небо_
холодне сонце / чорноперий рій,
північний вітер, що проймає ребра_
>
старі дуби скрипіли заповіт,
порожнє серце сповідь калатало,
сніг > теплий бруд > квітневий пустоцвіт,
знак рівності поміж “було” та “стало”_
>
гріх ясності впокорених думок_
самозловтіха з дзеркала капкану,
спіткнувшись на дев’ятому аркані,
погорду посадила під замок_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2022
автор: Ки Ба 1