«Будівничі…»


Йде  велике  крадівництво
В  Україні  стався  гріх…
Молодий  і  бурний  лицар
Кинув  виклик  до  доріг.

Фонд  ковідний  розпиляли,
На  будову  і  на  лік…
То  в  ім'я  людини  дали…
І  це  кошти  –  не  малі.

Ті  дороги,  що  зліпили
Менш  –  більш  в  форму  одягли.
На  вакцину,  що  лишили
Тишком  –  нишком  розтягли.  

Не  дай  Бог,  як  ті  дороги
В  ямах  скоро  зацвітуть…
Вкрали  гроші  і  тривога
Не  дістане  їх  мабуть.

Сотні  гинуть  від  «корони…»
А  навкруг  брехня  одна.
Ми  в  Європі  –  чемпіони…
Й  вся  історія  сумна.

Всюди  хаос  і  падіння,
Яку  галузь  не  візьми.
Ось-ось  зірветься  терпіння…
Досить  владної  пітьми.

І  дурні,  як  у  «кварталі…»
Що  у  залі  рве  мізки…
Кермувать  –  не  тралі-валі…
І  цей  шлях  не  є  легкий.

Так,  що  годі  нас  дурити,
Як  не  вмієте:  -  Ідіть…
Здайте  владу  дурисвіти
І  мізки  нам  не  крутіть!!!

Ви  –  зелені,  ще  –  зелені…
Вам  рости  ще  і  рости.
Мутні  кроки  на  арені,
Що  без  плану  і  мети.

Що  навчились,  то  це  красти
І  ніхто  з  вас  не  сидить…
Як  так  можна  низько  впасти?
Президент  –  не  ***  мовчить.  

А  як  скаже,  то  хоч  падай,
Все  дурню  знесе  якусь.
Є  у  нас  Верховна  Зрада…
Зелен  –  більшості  Союз.

Отакеньких  слуг  народу
Ми  у  Владу  завели,
Що  два  роки  мутять  воду…
Й  терпимо  їх,  як  осли.
І  все  думаєм  –  Коли
Підуть  гайту  ті  козли?


Гайту*  -  кудись  і  на  інший  шлях.

12.04.21

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2022
автор: Василь Дальнич