Вкраїнці – люди дивного гатунку,
Тож їм не може бути все одно,
Де жить. Земля – не місце для притулку,
Вона родини їхньої гніздо.
Для них земля – той острів на планеті,
Котрий рятує від усіх негод:
Степи, ліси і ріки, й очерети,
І ті пісні, що викохав народ.
Земля для них – це їхній біль і рана,
Що камертонять болем у душі,
Й ненавидять вони того тирана,
Що розумом навіки зубожів.
Для них земля – шматочок того раю,
Де найдорожчий батьківський поріг,
І де Дніпро сріблиться хвилеграєм,
Коли дітей стрічає із доріг.
Для них земля – природи вишиванка,
Де сам Господь подбав про кольори,
Це край, в який закохані ізмалку,
Із долею, що послана згори.
Це люди особливого гатунку,
Ні клімат їх не змінить, ані час,
Напоєні любові дивним трунком
Із блиском сонцесяйним ув очах.
25.12.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2022
автор: Ганна Верес