перевернулася в труні спочила осінь_
з ялини чорної зірвався сивий янгол_
злий вітер, розпатлавши вербам коси,
нічийний крик запрошував на танго_
>
іржа трави на полотні відлиги,
голодна паща мертвої криниці_
ворони_ смоляні архістратиги_
пророчать неминучість косовиці_
>
підступна щирість ницих подорожніх,
зміліла невичерпність свідчень тіні,
зазиркуючи в очі чи не кожні,
шукає безнадії мерехтіння_
>
втонула в хмарах сонячна амеба,
під скрип хрестів на селищних узбіччях,
що ще тримають ладне впасти небо,
відлунням реготу вдавилася хтонічність_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2022
автор: Ки Ба 1