Через город, через балку,
Опираючись на палку.
Тихо стогнучи від втоми,
Наче вантажів дві тони,
Потягнула, що знайшла,
Баба Галя в гості йшла.
До сусідки, як годиться,
Побалакать й похвалиться...
От сьогодні від невістки,
Прилетіли гарні звістки.
Поштою, прийшла світлина,
Кольорова, гарна, дивна.
Отож, Галя до сусідки,
Принесла новини. Звідки?
З Португалії світлину,
Їй поштар до скриньки кинув.
Галя таке роздивилась,
Та й сама насолодилась.
Вирішила похвалитись,
Й дать сусідці подивитись.
На світлині - Дід в водиці,
У обіймах молодиці.
Обіймає молодицю.
Як бугай свою телицю.
Та, до Діда палко жметься,
Об його щокою треться.
Хто ж це й де? Пита сусідка.
Та хіба ж погано видко?
Гордовито каже Галя...
На руках та в діда – Краля,
Мабуть бачили ви рідко,
От така весела звістка.
То висить моя Невістка.
Хто ж ото її тримає?
Ще й так палко обіймає???
То господар, Дон Вільям,
На фазенді живе сам.
Пʼє текілу, ром та бренді,
Дід той - португальський Денді.
А коли йому не йметься,
За дівчат тоді береться…
Тож, невістка поважає,
Та як може, розважає.
За таке, Дон песом платить,
Обіймає, та ще й гладить.
Що скажу я вам сусідко,
На таке дивитись бридко .
Бо невістка - Лярва ваша,
І світлина ця не бреше.
То є так, але ж красиво,
Подивіться яке диво...
Море, сонце і пісок,
Ще й невістка, жінка - сок.
Та й до того ж, за це плесо,
Дон Вільям їй платить песо.
В тім біда велика наша…
Роксолана, Дуня, Даша.
По Європах розбрелися,
Зароблять тим навчилися,
Що готові мити Жопи,
Для успішної Європи.
© В. Небайдужий. 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2022
автор: Небайдужий