Та не рахуйте ви свої літа,
Бо серце завжди молодо стукоче.
Живе у ньому мрія золота.
Воно гаряче і любити хоче
Ой, не рахуйте ви свої роки.
Це скарб, який не всім дається.
Вони розтати можуть залюбки,
Якщо кохання ніжністю озветься.
Ви не зважайте на поважний вік.
Душа ж бо молода, як серце б»ється.
Кохання не зважа на часу лік,
Воно ж, немов вода, джерельна ллється –
Зітре сльозу змарнілу зі щоки.
І шрам болючий в серці залата.
Лиш не рахуйте ви свої роки.
І не зважайте на свої літа
04.01.2022 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2022
автор: Валентина Рубан