/переклад вірша Николая ДИКА «Счастливое время»/
Латає час минулого діру,
Сліди стирає пам’ять поступово.
Не вимагає відповідь, котру́
Несуть нам вени у інакшій крові.
Все рідше відкривається вино,
Бажання часто досягають згоди.
І вплетене минуле вже давно
В мовчання – те, що з мудрістю приходить.
Від березня – за тиждень журавлі
у вирій линуть… Зараз – знову січень…
Не серпень – літо бабине миліш,
Й чомусь хвилина скоротилась вдвічі.
Ще бажаніший день новий для нас,
Піднесені чуття, розумні плани.
Не треба особисте – напоказ.
Зручніше вдома – в сивині нірвани.
Тут щастя, що здавалося слабе,
Знайшло містечко в затишку, величне.
Цінуй життя – прийми любов небес,
Поки горить твоя життєва свічка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2022
автор: Білоозерянська Чайка