***
Нарешті, в кожен дім, назавжди.
І з ним тихенько увійшло
Одвічне, господове, справжнє.
Пухнасті в вікнах ялинки
Із блискітками на зап’ястях
Засвітять срібні зірочки
В колючих лапочках зі щастям.
Я хочу, щоб прийшло Різдво
І обіймались щиро друзі,
Нехай вам тулиться любов
До серця в затишному крузі.
Щоб усміхались матері,
Щоб дітки зустрічали тата,
Щоб кожна з обраних доріг
Вела до процвітання й свята.
Щоб згинуло, нарешті, Зло
Наперекір усім погрозам.
Я хочу, щоб прийшло Різдво,
А з ним – здоровий глузд і розум.
Війна - отримала свій пас
І зникла навіки далеко.
Щоб не злітали більше в нас
Сумні зажурені лелеки!
Я хочу, щоб прийшло Різдво...
З зимою, усмішками, снігом
Все добре, справжнє, що було,
Складу на покуті зі хлібом...
Й наперекір усім світам,
Утримавши святе у герці,
Візьму й нікому не віддам
Людей, що гріють душу й серце.
Я хочу, щоб прийшло Різдво...
29.12.19
#Тетяна_Прозорова #Різдво #
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936080
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2022
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)