Дивлюсь на сцену, вийде Безголосе,
І щось таке нам бекотом голосе.
Бо думає, що то воно співає,
І не соромиться, бо нас за дурнів має.
Та мабуть ще і зневажає…
То перси винесе, ну зовсім недорослі,
Або спідницю задере, й покаже свої кості.
А їй так щиро плескають елітні гості.
Щей в захваті скандують: Ти, найкраща Оля!!! .
Погоджуюсь, у кожного своя є доля.
То є життя, на все є Божа воля.
При цьому, глузд здоровий нам потрібно мати,
Та гідність Чоловічу зберігати.
Щоб вміть зерно відсіять від полови,
Й не залишатися смішним та безголовим.
@ В.Небайдужий. 2022 рік. Під впливом споглядання сучасних співачок на ТБ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2022
автор: Небайдужий