Коляд, коляд, Коляда –
Йде Вертеп, а з ним Звізда.
Славлять Божеє Маля
Небеса і вся земля.
Бог сьогодні дозвіл дав:
Линуть душі до гнізда,
Де жили земне життя –
Там Святвечір і Кутя.
Коляд, коляд, Коляда –
Промінь Зірки заглядав.
Кожен у Отця просив
Порятунку Вищих сил:
«Боже, знаю, десь Ти є,
Увійди в життя моє!
Прибери пороки й гнів
В бідноти і у панів.
Гріх людей живцем з’їдав, –
Зажурилась Коляда, –
Кожен з себе розпочне –
Піде в лад життя земне.»
Істину прийму оцю –
І подякую Отцю.
Бо молитва – справжній дар,
З нею входить Коляда…
/Різдвяна листівка Василя Залуцького, 1961 рік /
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2022
автор: Білоозерянська Чайка