Метелики, метелики,
Кохання постіль стелите,
Крильцятами ворсистими
На неї ви дмете,
Червоно-жовто-синіми
Два махаони-велети
Струять синхронно фарбами
На ложе золоте.
Летіть собі, привітненькі,
З клітин живих ви зіткані,
Лишіть мою захоплену
Й оголену саму.
Її, як ви, схвильовано
У кожнім ніжнім зіткненні
І пестити, і пестити
Обов’язок візьму.
12 березня 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936176
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2022
автор: Ти-2