пробив холодним шилом мозок здогад
прозріння щезло тінню у юрбі
коли під батогом повіриш в бога
він врешті-решт зневіриться в тобі_
>
повільно лізуть злякані свічками
на сніжну грядку літер слимаки
за рими сенс чіпляється гачками
від віку так_ ніколи навпаки_
>
ще та алхімія : зчавити з бруду світло
щоб осліпити третє око _ втім
промерзле дно душі лоскочуть мітли,
пиха та хіть тремтять на тлі пустім_
>
хто без гріха_ ні каменя довкола
усоте спрагло у обридлу річку
вмістивши сповідь в форму протоколу
із нижнього кута зриваєш стрічку _
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2022
автор: Ки Ба 1