[color="#331616"][b]Я бачу: жінку, пентаграму,
Свічки, палаючі вогнями
Та ляльку-путанку в кублі,
Усю утикану голками …
* * *
- Та щоб тебе пожерли пранці!
Дались тобі дівки та танці …
Чорти б тебе скоріш взяли,
Я хочу так - хай буде вранці …
Гульвісу штрикало під серце,
Крутило наче веретенце …
Під ранок очі - як два скельця
Завмерли, згасли як свічки …
* * *
А потім були балачки,
Та поминальні пляшечки,
Й слова, як плетені вервечки -
Бо то так прийнято живими -
Мерця не здумати лихими
Словами, …
Думками, …
Ділами.[/b]
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2022
автор: Ніжинський