Чому слова, неначе в путах,
Упали, кревнії, на груди?
Чому вони блукають всюди,
Де світ укрито в буднів трупах?
Чому зневірено ридають,
Ненавидять і проклинають?
Невже для них нема нічого
Возвишеного і святого?
Хіба не видять барв весняних
І серця задумів жаданих?
Хіба не вабить височінь,
Шаленість пристрасних хотінь?
О ні! Ще в них життя пульсує,
Жага краси на дні вирує,
Вони ще в змозі підкорити
Любов і незмірінь блакиті.
29.04.1998
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2022
автор: Ти-2