Чиж в клітці за вікном висів,
співав посеред ночі.
Кажан до клітки підлетів,
спитав: – «Чому ти хочеш
вночі співати, вдень – мовчиш?»
Відповідає йому чиж:
– «Співав колись по світлій днині –
потрапив у сільце людині,
вночі ж – невидимий очам».
– «Якби раніше ти почав
пасток людських остерігатись,
то б не прийшлось вночі співати» –
так чижика кажан повчав.
Мораль: на воду дуєш після
того́, як молоком обпікся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2022
автор: Анатолій Костенюк