Які ж ви, люди, ідіоти!
Аж страшно дивитись.
Таку фігню ві творите,
Що хочеться убитись.
Воюєте, гризетеся,
Та нащо, лиш скажіте,
А потім виєте про втрати.
А що ваші діте?
Надивляться на вас, придурків,
І гризтимуться теж,
А потім витимуть скижено
"Насилля скрізь, без меж!".
Продати ви готові брата
Зі заздрощів лишень,
А як самі лишаються,
Робите з них мішень
Для пакостних своїх язиків,
Ш гробите їх вщент.
Вот так вот зводите всіх з світу,
А успіхи - "на стенд".
Все ділитесь на стани, сани,
Народи, ще якусь фігню,
А потім довбитесь постійно
Один із одним за якусь дурню.
Та є багато, що сказати,
Мені вже просто лінь
Читати вам нотації,
Це зробить смерті тінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2022
автор: Lord Adwond