Святвечір...Вже зійшла зоря-
Предвісниця надії свята,
Освічує прихід Христа-
Добра Месії, Йсуса-немовляти...
Ісусик рученята розклада,
Немов світ хоче обійняти!..
При ньому Богородиця Свята,
Дитину свою прагне захищати...
Співають в небі ангели ясні,
Із зір криштальних зшиті їхні шати.
Вони віщують людям на землі:
--Родився Син Господній!..Ідіть вітати!..
...І зорями розквітла вся земля
В бажанні поклонитись Богу,
Бо прийде час - і він віддасть життя
За всіх, хто віритиме Його слову...
Те буде потім...А поки Життя,
Добро і Мир прийшли у наші хати
Родився Божий Син!..Те немовля
Ми хлібом й радістю будем стрічати!..
І поки що утішимось усі,
І шану, і поклін віддаймо,
З молитвою,чистішою, ніж сніг,
Ми Господа-дитятко -- привітаймо!..
Бо Він таким у світ прийти хотів--
Невинним немовлям,як усі діти,
І перш за все теплом своїм зігрів
Ту бідну хижу, де родивсь на світі.
І поки Він дитя і ще його колиска,
Схилилась Матінка Свята над ним...
Серце до серця,близько-близько,
Її дитя - Її душа і - Бога Син...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936347
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2022
автор: Зінаїда Супрович