Пасли хлопці коні… хлопці молоденькі.
Тут гніді є і булані, й коні вороненькі.
А гніді ті коні вітер перегонять,
а булані із полечка пшениченьку возять.
Як ніченька прийде… козаки чекають.
Своїх коней вороненьких вони осідлають.
Коні вороненькі, як зіроньки сходять,
козаків тих молоденьких до дівчат відвозять.
З них одна, мов пташка, інша немов квітка.
Ну, а третя наймолодша, мов біла лебідка.
Ой женіться, хлопці… та бережіть Квітку,
і шануйте гарну Пташку, і любіть Лебідку.
Ой женіться, хлопці… вітер обганяйте,
ростіть діток й пшениченьку в полечку збирайте.
Пасли хлопці коні… хлопці молоденькі.
Тут гніді є і булані, й коні вороненькі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2022
автор: Надія Башинська