Мені дали білет, другим класом
Я поїхала в станцію Юність
Зеленіє, квітне дорога
Але я набираю мудрість.
Не ловила красу ясним зором,
Пролетіли, не зупинялись.
І в руках лиш вінець терновий,
А білет уже першим класом.
Їду далі уже з комфортом
Ловлю суть і рахую рани.
Стало душно і так спекотно
І казали до станції рано.
Але раптом вітри і стужа,
Птиці рупори обліпили
Оголошують станцію Старість
Виє вітер, сніги заплутав,
На деревах шапки посивіли.
А зупинка така коротка,
Закривались двері зі скрипом,
Так багато людей залишилось,
Ну а я з багажем виходжу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936469
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2022
автор: shevika