Ти грів консерви задубілі.
Висів бушлат - димів і сох...
Ти пам'ятаєш - ми ділили
Сирий окоп і хліб на двох.
Тепер здається не важливим
Під ДАПом витриманий бій,
Де приземлялась міна криво
По траєкторії своїй.
Виття і спалах - і для неї
На ціль закінчено політ.
Ще дим в розвернутій траншеї
Висів, як ти залишив світ.
Я глину стер на кулеметі,
Підняв бушлат - тебе прикрив...
І розганяючись на злеті,
Лелека злякано злетів.
Десь там, між хмарами далеко,
По висі сонячній своїй
Бійці полеглі і лелеки
Летять у димці голубій.
А тут, де правлять бал гармати,
Де втома близька до межі,
Стоять, тримаються солдати
На нульовому рубежі.
Можливо й нам востаннє тишу
Проріжуть міни по кривих
І на повірці перепишуть,
Розділять мертвих і живих.
А нині вибулий двохсотим,
Мій перший номер, на землі,
Знайде наповненим, навпроти,
Стакан із хлібом на столі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2022
автор: Леонід Луговий