Вірш до картини
Ой почекай, вітре хоч хвилинку,
Нехай спіймаю, білу сніжинку,
Бо з нею мрії, мої літають,
І я радію, ніби те дитя.
Мені вдалося її спіймати,
Всміхнись коханий, подарувати,
Я тобі хо́чу, в ній всі секрети,
Про життя наше, падіння й злети,
Любий не ва́рто, нам сумувати.
А в небі зорі, наче перлини,
Хай шлях освітлюють, всі стежини,
Та най іскряться й казкові миті,
Для двох дарують щастя щомиті!
Вітер спинити, справа не проста,
Тож ти коханий, поцілуй уста,
Срібні сніжинки, розтануть між нас,
Поки вогонь кохання не погас.
03.01.2022р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2022
автор: Ніна Незламна