Гуляє віхола, сніжить, аж стогне хата,
А в хаті матінка не спить, не може спати,
У неї спогади сумні, щемить серденько,
Синок загинув на війні, страждає ненька.
Немає радості душі ... мабуть не буде,
Цей біль не можна задушить, повірте люди,
Чекала все своє життя, онуків в хату,
Але те щастя відняла війна проклята.
Благає Господа вона, став на коліна,
Щоб кінчилась уже війна, щоб цвіт не гинув,
Гуляє віхола, сніжить, аж стогне хата,
А в хаті матінка не спить, страждає мати.
На написання вірша надихнула поезія Ольги Калини
присвячена нашим з вами Захисникам, які не повернулися живими,
та їх матерям які виростили Героїв.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2022
автор: Амадей