Немає вже ні меж у них, ні міри,
уроджені ж... п.скуди по блуду.
Рейстаг сьогодні ненашньо спалили,
не виправить трибуна тамаду.
За бороду Всевишнього схопили
у клопотах макаки во Христу.
Народу ради рейтинг загубили,
народ повірить знову мо’ ж.ду?
Погрузла шпань у грязі недовіри
не слухаю ж їх істину пусту.
Не мав до «небожителів», я віри
тому від стада... кромешньо іду.
Й регочу сном від сивої кобили,
чи може то приснилось верблюду?
З кварталика пі.меї лицеміри,
глаголять знову істину «святу»!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2022
автор: Волиняка