Дівчинонька у садочку
слухала пташиний хор...
Тихо сіла на пеньочок
та підтримала фольклор...
Голосок ніжніше пуху,
що в небеснім джерелі!
Навіть Янгол її слухав...
слав вітання з краю мрій...
Вітер спів тягнув в діброву...
по неходженим стежкам...
- Цю красуню чорноброву
хай послухають і там!..
Хай почують за горами...
там, де зовсім інший світ...
Над степами... над лісами...
- Над душею забринить!..
Для дівчати, що скучає,
під ребром все у вогні...
сад той був... куточком раю!..
- Повертав в щасливі дні...
Зігрівало дівчиноньку
сонце плоду стиглого...
- Відпочине хай серденько
від думок про милого...
12.01.2022 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2022
автор: Любов Вишневецька