Приехала Аленка
Статьи черкнуть полет.
А к ней все сразу... волком.
Как будто бы соврет...
Приехала девчонка,
заканчивая ВУЗ...
Послала газетенка
в страну... где был Союз.
На улице мальчишку
Спросила одного...
Такой вихрастый... с книжкой...
Он сразу: - За кого?!
Ты, вижу, из России...
Она сейчас мой враг!
- Уйди! - вдруг попросил он.
Средь вас тАк много врак!!!
Где можно прятать совесть?!!
И честь... и здравый смысл...
Свою набрешут повесть...
В мозгах... один кумыс!
Ушла с душевной драмой...
На лавке видит - дед!
К нему подходит... важно!..
Но шепотом: - Привет!.
Поможешь мне, дедуля!..
Я правду расскажу...
- Не хочеш, дівко, дулю?!
Так зараз покажу!
Повзуть... неначе хмара!
Та гасять нам зірки...
Потвора... чи примара!
Несуть сурми гіркі...
Землі їм клятим мало!..
- Йди геть, кажу!!! Йди геть...
- Дед, расскажи мне правду!
Ее смогу я спеть!!!
Дідусь поглянув в очі...
Відкриті та ясні...
Повірив... Бо дівочі
колись паскудив сни...
Колись він не повірив
коханій... Був дурний...
Не мав в образі міри.
Зелений... молодий...
- Ну що ж... питай, дівчисько!
Лиш серденьком пиши...
- Фронт, знаю, очень близко...
И грады нам слышны...
Скажи, дед, на майдане...
Кто прав, кто виноват?!
- Товчуть брехню в стакані!!!
А винен тут був... кат!
Послав народ на кутні...
Щоб захистить майно.
Вважав, що цар могутній...
Насправді... він л ай но!..
Пообіцяв дружити
З Європою той кат!..
Туди свої пожитки
Шле кожен депутат.
Всі знали, що він бреше...
Й надії не було...
Сміялись: - Гарно ,,чеше,,
Та з ч орт ом заодно!
Ніхто йому не вірив
Що штамп поставить свій...
Казали, що хай вітер
Його почує спів.
- І всім було все рівно,
Чи буде дружба та!!!
Що може дати тіло
Якогось... бан дюка?..
За ним ще з дев`яностих
Повзе кривавий слід...
Свічки в річках... Так просто...
- Він людям сипав бід!
Вважали всі... ко ро ста
Вчепилась між очей!
Собою вкрила простір!
Біда серед людей.
Коли не підписав він
про дружбу папірця,
Дождався від студентів
Міцненького слівця...
- Тут є душа в героїв!..
- И что... услышал он?!
- Почув... Тоді весь Київ
дитячий слухав стон...
Весь світ здавався пеклом...
- Та хай йому вже грець!
В людей в очах померкло...
Зірвав усіх терпець.
Без всякої команди,
За рани тих дітей...
Зітерти кляту банду
Хотіли всі з очей!..
- То ж піднялися люди
За біль своїх дітей!!!
Сміливці й правдоруби!.. .
- И что тогда Злодей?!
- Уп`явся звіром в крісло...
Немов скажений щур.
Та люди... наче скресла
ріка... Ідуть і йдуть!..
- Кому дав Бог наснаги?!
Прикривсь той кат дітьми,
Що тільки-но з присяги...
Жах виповз із пітьми...
Не змінював він звички...
,,Браток,, давав ,,добро,,!
- Стрелял он по привычке?..
- Вбивати міг давно...
Вбивав тих, хто достойно
Займав передній ряд...
Не за Європу бойню
Отой затіяв кат!!!
- Під чий звук маршируєш?!
Ти зовсім ще мала...
Надіюсь, все ж почуєш
Оці мої слова...
Жорстока доля з перцем...
Накрила громадян.
Та не за європейців
Лунав ось тут майдан!..
Л ай но регіоналів...
Свій вік живу давно.
Брехні у маргіналів
Більш, ніж... про НЛО!
* * *
Під ті жахливі танці
Підповз браток у Крим.
- Хто думав, що за сра нці?!!
То ж ,,браття,, лізли в дім!
На сході ,,дружбу,, сіють...
Град паше день і ніч.
Прийшла братва з Росії...
Життя злітає з пліч.
Лиш тАк дружити можуть!
Такий у них весь рід...
Їх чорна кров ворожа
До всіх повзе воріт...
- А где же дипломаты?!!
- Чи є такЕ в природі?..))
Виглядують зарплату...
Та ще й... винагороду.
Повеселив би боєм...
Достойний дипломат
- Слова - найкраща зброя!!!
Та їм... аби стрілять.
Ще й обійняли ката...
Того, що прокляли...
Бо зла у вас багато...
- Все... планували... ви!
Чи чуєш, журналістко...
То ви принЕсли бід!
Ти ждеш від когось кістку?.. -
питав старенький дід.
- Под чью-то балалайку,
Дед, знай... я не пляшу!!!
Я честно... без утайки...
всю правду напишу!
- Ти ще, мала, наївна..
Гляди ж... а то з`їдять!
Дитино моя мила...
Тікай-но звідтіля!
В твоєї Батьківщини
жорстокість... наче спорт.
- Коли народиш сина,
Спасай! Бо поряд... ч ор т.
15.03.2019 г.
Фото з інету...
(Виставляю повторно... Чомусь був видалений віршик...))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2022
автор: Любов Вишневецька